11/23/2011

Зародження проекту “Друге життя”

У м.Черкаси група ініціативних людей та декілька громадських організацій починають створювати соціально-екологічний проект "Друге життя". Зараз ми активно шукаємо партнерів.

Мета проекту: зменшувати об’єми використання ресурсів планети, формувати екологічне світосприйняття у жителів міста, задовольнити елементарні потреби незахищених верств населення.

5/25/2011

Черкаси – місто без екологічної стратегії

У Черкасах пройшов круглий стіл «Зусилля громади та влади у вирішенні проблеми засмічування міста», організований КМГО «Молода Черкащина». Мова йшла про проблеми збирання та утилізації сміття. Учасники поділилися своїми думками з приводу вирішення проблем у цій сфері.

Вікторія Феофілова, Координатор КМГО «Молода Черкащина»: «Ідея цього круглого столу виникла після того, як я проїхалася вздовж узбережжя Дніпра в районі Дахнівки – там такі купи сміття лежать ще з минулого року! Це такий сором! Скоро ми проводимо семінар для молоді з різних регіонів, так от вони їхатимуть цією дорогою – що вони про нас подумають?! А зараз почнеться новий сезон відпочинку на природі, нове сміття додастся…»

Одна складова цієї проблеми – низька культура самих черкащан (під час минулорічного опитування майже 50% зізналося, що вони самі або їхні знайомі залишають за собою сміття під час відпочинку). Тому учасники круглого столу обговорили методи «виховання» мешканців міста. Як приклад – ролики соціальної реклами, зняті в рамках проекту «Життя без сміття», що закликають прибирати за собою та сортувати сміття. Начальник відділу екології міськвиконкому Володимир Гусаченко категорично не згоден із системою збору сміття, яка існує зараз у місті: “У смітті 40% відходів придатних до переробки, а зараз збирається лише 9%. Не можна викидати все в 1 бак - повинні стояти окремі контейнери для пластику, скла і паперу. І їх на кожному майданчику має бути не менше, ніж 40% від загальної кількості. А зараз на 10 контейнерів – 1 або 2 для ТПВ. І це при тому, що 1000 контейнерів для пластику зараз просто гниє і не використовується. За даними нашого моніторингу сміттєзвалища за останній рік кількість ПЕТ-пляшки у ньому суттєво збільшилася. Це тому, що убрали спеціальні сітчасті контейнери. Ось до чого призводять некомпетентні управлінчеські рішення…»

Наталія Фоміна, голова Черкаської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги: «Ми теж дуже обурені цим фактом: стільки привчали людей до сортування сміття, а тепер їм просто не дають змоги це робити. Ми пропонуємо звернутися до влади і вимагати повернення до роздільного збору сміття!»

Міське управління екології планує змінити ситуацію і вже провели тендер по закупівлі нових сучасних контейнерів для скла та ПЕТ-пляшки. Чому так виходить, що в міськвиконкомі одна рука робить одне, а інша – протилежне? Причина в тому, що місто взагалі не має програми, яка визначала правила поводження з ТВП.

Юрій Кучеренко, головний спеціаліст відділу ЖКК: «У 2009 році ми розробили концепцію поводження з ТВП для міста Черкаси. Вона передбачала все це – роздільне збирання сміття, використання кращих європейських практик. Цю концепцію затвердили, але далі діло не пішло. Адже має бути конкретна програма, а її ніхто не розробляв.»

Представники громадських організацій вирішили, що звернуться до міського голови із вимогою створення робочої групи, яка б працювала над створенням такої програми. При чому із неодмінною участю екологічних громадських організацій:

Наталія Фоміна, голова Черкаської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги: «Ми в цих питаннях фахівці, ми могли б багато чого зробити для цієї програми. У нас є науковці, у нас є студенти. Чому нас ніхто не запрошує до розробки програми?»

Вікторія Феофілова, Координатор КМГО «Молода Черкащина»: «Дуже прикро, коли такі важливі для міста питання як стратегія екологічного розвитку «зависають у повітрі». Адже як може розвиватися сучасне місто, в якому немає таких базових документів! В результаті страждає і природа, і населення.»

Про інші деталі того, що обговорювалося на круглому столі можна дізнатися у організаторів за телефоном 063-623-88-72 (Вікторія Феофілова)

11/25/2010

Черкаські громадські організації об’єдналися і прибрали рідне місто перед зимою

Сергій Слинько

У суботу 20 листопада КМГО «Молода Черкащина» ініціювала проведення громадської акції по збору сміття. Активісти громадських організацій Черкас чистили від сміття схили Дніпра по вулиці Гагаріна, які останнім часом виглядали не надто привабливо. В результаті 2-годинної роботи представників «Молодої Черкащини», «Станції Черкаси ПЛАСТу – НСОУ», «Свято-Троїцького Православного братства Черкаси» та Черкаського осередку «Асоціації правників України» було зібрано близько 90 мішків сміття! Те що було в цих мішках і те що не влізло шокує – отже ТОП 10-ку «найпопулярнішого сміття черкащан»:

10. Собача будка (знайдена лише в 1 екземплярі) – утеплена і ще пригодна до використання, була відправлена до міського притулку для бездомних тварин.

9. Двері та інше будівельне сміття – черкащани не соромляться кидати біля дороги. Трапився навіть кінескоп від телевізора!

8. Передвиборча агітація – купа безкоштовних газет із фото одного з кандидатів на посаду мера на першій сторінці (добре працювали агітатори :)

7. Рекламна продукція – дві великі пачки (11 кг) проспектів одного з великих супермаркетів юні пластуни забрали, щоб здати макулатуру (промоутери теж добре працювалиJ)

6. Пачки від сигарет – багато, особливо здивував пакет, повний однакових пустих пачок від «Пріми».

5. Скляні пляшки (від 0,33 до 20 л бутлів) – це не лише неестетично, але і небезпечно.

4. Одяг – цілий Секонд Хенд, можна було підібрати гардероб від шкарпеток до курток.

3. Використані шприци – знайдено дуже багато, близько 50 штук загалом, і далеко не всі вони були без голок L

2. Пластиковий посуд (пляшки, тарілки, склянки) – надзвичайно багато, явно сліди чиїхось «пікніків».

1. І, нарешті, найчастіше зустрічалися обгортки від різноманітних продуктів – морозива, чіпсів, шоколадок тощо. Мабуть складно такий страшенний «тягар» покласти в сумку і донести до найближчого смітника!

Організатори вдячні усім, хто брав участь у прибиранні. Винагородою нам стануть чисті схили Дніпра!

9/26/2010

З трьома екологічними проблемами збираються боротися випускники школи молодіжного лідерства

Протягом 3 днів 35 молодих активістів з різних районів Черкащини засвоювали знання та основи громадського лідерства. Увазі учасників було запропоновано серію тренінгових занять з проектного та фінансового менеджменту, організації та проведення соціальних вуличних акцій, можливостей громадської діяльності, лідерства, командної роботи і величезну кількість інтелектуально-розважальних ігор.

Показовими є три ідеї екологічного спрямування, які розроблені під час школи: проект «Подолання засміченості мікрорайону Соснівка» та дві соціальні акції покликані на подолання проблеми нераціонального використання природних ресурсів та вирубування лісів.


Школа проходить щорічно. Серед її випускників 2009 року Таісія Плахута, яка, захопившись можливостями молодіжного громадського руху на школі, згодом очолила Черкаський осередок ВМГО «Демократичний Альянс» і успішно реалізувала отримані на школі знання. «Школа лідера навчила мене – говорить Тая – працювати в команді та ставити перш за все інтереси команди, а не особи. На школі я познайомилася з активною та талановитою молоддю, з якою й досі активно співпрацюємо у реалізації спільних проектів».

Народжений на школі лідера 2009 року проект Альони Рягузової «Поверни надію», спрямований на підтримку онкохворих дітей Черкащини, вже вдруге буде реалізований учасниками школи та долученими волонтерами. У 2008 році школу закінчила Ася Гонца – авторка молодіжних та дитячих фестивалів художньої творчості...


Цьогоріч молоді активісти з усієї області з’їхалися на навчання в с. Чапаєвку на базу відпочинку «Придніпровська». Школа тривала з 24 по 26 вересня 2010 року.


За результатами школи учасники розробили 14 соціальних акцій, більшість з яких вони проведуть у своїх містах, районах та навчальних закладів. Серед них «Будь Off-line» спрямована на протидію залежності молоді від електронних соціальних мереж. Проблему молодіжної та підліткової ігроманії збирають долати уманчани. Також учасники запропонували за допомогою соціальних акцій боротися з наркоманією, алкоголезалежністю, поширенням ВІЛ-СНІДу, жорстокого поводження з тваринами і навіть з поганим настроєм.


Що ж до проектів, то учасники збираються новими методами боротися зі старими проблемами – говорить координатор школи, Сергій Слинько,: засміченістю мікрорайону Соснівка, недостатньою кількістю новітнього медичного обладнання в дитячому онкодиспансері, відсутністю дитячих майданчиків та низьким рівнем суспільної соціалізації дітей-сиріт. Це абсолютно сформовані проекти, продовжує Сергій, до реалізації яких вже можна залучати міжнародних та українських донорів.



За словами активістки студентського руху із Умані, Алли Чухрій, далі випускники школи громадської активності 2010 року збираються втілювати проекти та акції у реальність. Крім того в учасниці на школі з’явилися плани по підготовці проекту для Уманських дітей сиріт, міжвузівської гри-шоу по здоровому способі життя в м. Умань. Також Алла збирається ініціювати оздоблення фасадів та упорядкування території свого вузу. Смілянка Лілія Таібова завдяки школі тепер знає як втілити давноомріяний соціальний проект «Молодіжна арт-галерея». А от Вікторія Купрієнко збирається реалізувати у м. Сміла всі 14 соціальних акцій, що були розроблені на школі.


Організатори – Черкаський обласний молодіжний ресурсний центр та управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації ВИСЛОВЛЮЮТЬ ЩИРУ ПОДЯКУ ТРЕНЕРАМ ШКОЛИ:

- національному волонтеру ВООН проекту «Соціальна інтеграція та розвиток молоді» – Світлані Собовій,

- голові Черкаського осередку Громадянської мережі ОПОРА – Миколі Макусі,

- менеджеру служби розвитку персоналу Консалтингового агентства «ПЕРСОНАЛ» – Олені Захаровій,

- фахівцю з інформаційно-консультативної робити Черкаського обласного молодіжного ресурсного центру, голові секретаріату Черкаського обласного осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Демократичний Альянс» – Сергію Слиньку.






9/03/2010

Життя без сміття


Сьогодні відбулося обговорення результатів дослідження думки Черкащан щодо збору та вивозу сміття у місті, проведеного в серпні ДАЦ «Енігма» на замовлення КМГО «Молода Черкащина». 

Основними результатами дослідження є такі тези:

- більшість городян незадоволені чистотою власного міста;

- найбруднішими зонами в Черкасах визнано прибережну та лісову;

- головною причиною забруднення цих зон люди вважають низьку культуру самих городян;

- близько половини опитаних зізналися в тому, що залишають за собою сміття після відпочинку;

- більше половини черкасців незадоволені роботою комунальних служб, особливо – жителі приватного сектору;

- більше 60% опитаних готові брати участь у громадських акціях по збору сміття.

 

Відповідно до опитувальника отримано такі результати:

 

Щодо оцінки чистоти міста:

Переважна більшість черкасців (66,7% респондентів) не задоволена чистотою міста загалом. При цьому найбруднішими частинами міста респонденти визнали прибережні зони Дніпра (92,3% відзначили їх як незадовільно чисті), чистотою лісових зон також незадоволена більшість, а саме – 78,3% респондентів. Чистішими черкасці вважають вулиці міста та паркові зони – їхня чистота задовольняє близько 50% респондентів. У ході обговорення цього питання у фокус-групах, виявилось що рівень «засміченості» Черкас можна визначити як середній, і навіть нижчий у порівнянні з деякими іншими містами України і Черкаської області. Однак, багато респондентів робили зауваження, що прийнятно чистими є лише центральна частина міста та великі парки, якими опікується КП «Дирекція парків». А «що далі від центру – то брудніше». Причиною цього респонденти вважають те, що там ретельніше прибирають (Юля, 20 років: «Я біля університету колись бачила одразу 15 прибиральників»), а також наявність досить великої кількості урн для сміття (Анна, 28 років: «…тому, що там багато магазинів та інших комерційних установ, і біля кожного – урна»).

Цікаво! Найбільше задоволені чистотою нашого міста жителі мікрорайону «Митниця» (43,4%),а найменше – жителі ПЗР (23,6%)!

Усі респонденти фокус-груп відзначають позитивні зміни у питанні збору та вивозу сміття за останні 2-3 роки. У першу чергу це суттєві зміни у великих парках міста – «парки прибрали ідеально, смітники – через кожні 10 метрів». Окрім цього – створення ОСББ дозволило жителям будинків самим вирішувати питання з вивозом сміття та прибиранням прибудинкової території (Володимир, 49 років: «Ми тепер самі платимо за машину і свій двірник є. Тому в нас у дворі набагато краще, ніж з іншого боку на вулиці»). Також відмітили учасники заміну контейнерів для сміття на більш сучасні. Однак деякі респонденти зазначили, що нові контейнери менші за обсягом, тому тепер тієї кількості не вистачає (Лариса, 35 років: «Мешканці змушені ставити сміття поряд, бо баки заповнені. І так утворюються цілі купи!»).

Основною причиною засміченості нашого міста опитані черкасці бачать «низьку культуру городян» (56,7%), трохи більше 40% бачать причину у недостатній кількості смітників. Серед «своїх варіантів» найчастіше фігурувало «незадовільна робота міської влади».

 

Щодо оцінки поведінки жителів міста:

На запитання «Чи залишають Ваші друзі/знайомі сміття після відпочинку в лісі, на березі»? майже половина респондентів прогнозовано відповіли негативно. Воно і не дивно, адже визнавати за своїми друзями такі дії досить неприємно. Водночас 42,3% опитаних зазначили, що роблять це інколи, а 8,3% - постійно. Найголовнішою причиною цього 39,5% вважають безкарність («їм нічого за це не буде»), 34,8% - безвідповідальність («вони просто не думають про наслідки»). 9,4% обрали «свій варіант», серед яких більшість вказали відсутність контейнерів для збору сміття поблизу місць відпочинку. Такі ж результати підтвердили і учасники фокус груп:

Володимир 26 р.: «Мабуть, у нас просто немає звички. Її в нас не виховали.»

Лариса, 35р.: «Причина – це виховання і байдужість. Якщо є бажання викинути – то можна донести до урни. Я завжди кладу собі в сумку, якщо немає куди викинути. У мене в сумці просто смітник. Це не є добре, але це так.»

Павло 17р.: «Я вважаю, що це тому, що людина бачить, що немає урни. Якби були урни через кожна 10 метрів, то людина б уже не мала вибору»

Олена, 30 р.: «Причина – відсутність покарання. А треба, щоб штрафи були як у Європі, то люди б боялися смітити».

Більшість респондентів фокус-груп відзначили, що на їхню думку частіше смітять молоді люди віком до 30 років та діти.

На запитання «Що, на вашу думку, треба зробити, щоб змінити ситуацію на краще?» 38,3% респондентів обрали відповідь «частіше штрафувати тих, хто залишає сміття», 36% - «створити більше місць для збору сміття», 21% - проводити виховну роботу у ЗМІ. Цікаво! Серед «своїх варіантів» траплялися досить жорсткі варіанти покарання порушників, наприклад «стріляти в порушників з пневматичної зброї» або «відправляти під арешт».

Учасники фокус-груп запропонували поєднувати виховальні методі (при чому починати якомога раніше, з садочка або школи) з каральними (підвищувати штрафи, більше надавати розголосу в ЗМІ про оштрафованих).

Анна, 24 р. «От як приклад, вийшла заборона на розпиття алкоголю. Три місяці була адаптація, походили ППС-ники, полякали ту молодь. І тепер немає такого, щоб молодь стояла розпивала пиво навіть біля гуртожитків. Тому що було покарання і тепер вони вже думають, що краще піти в кімнату. Так само і зі сміттям треба.»

Цікаво! Учасники однієї з фокус-груп запропонували зобов’язати порушників не сплачувати штраф, а відпрацьовувати його громадськими роботами з прибирання сміття.

Пропонувалися такі виховні методи як розміщення соціальної реклами, інформації про шкоду від сміття на білбордах та таблички з написом «Не забув викинути смття? Ти ще сюди повернешся!» біля пляжних зон відпочинку.

Респонденти фокус-груп також висловлювали побажання збільшити кількість сміттєвих урн як на вулицях міста, так і на прибережній зоні. Особливо звернути увагу на бічні вулиці та нецентральні райони Черкас.

Андрій, 43 р.: «Якщо людина іде з цигаркою і бачить урну – вона викине. А якщо не бачить? Це не проблема менталітету. Це проблема комунальників.»

 

Щодо оцінки роботи комунальних служб:

На запитання Чи задовольняє вас якість роботи комунальних служб по збору та вивозу сміття? Більшість респондентів (55,3%) відповіли негативно. При чому в більшій мірі незадоволені роботою комунальних служб жителі приватного сектору – 63,2%.

Цікаво! Найбільше задоволені роботою комунальних служб жителі Митниці (56,6%), а найменше – жителі Району «Д» та площі 700-річчя (33,3%).

Більше половини незадоволені частотою вивозу сміття (52,8%), майже чверть – 24,7% - кількістю контейнерів, 16,7% - їхнім розташуванням.

Учасники фокус-груп також висловлювали претензії комунальним службам на рахунок переповнених контейнерів зі сміттям, які часто можна побачити у місті (Олена, 22р.: «а особливо влітку, коли воно все смердить дуже, і там певно мухи плодяться… взагалі неможливо пройти поряд…»). Також учасники називали такі проблеми як:

- недостатній контроль та покарання тих, хто смітить;

- недостатнє обладнання майданчиків з контейнерами (асфальтування, огорода);

- неприбраність прибережної зони, на якій немає орендаторів;

- погано налагоджений вивіз сміття із приватного сектору (Олександр, 42 р.: «якщо виставляєш, як вони кажуть сміття на дорогу, то вже через 10 хвилин собаки розривають пакет і все сміття розкидують…»).

 

Щодо сортування сміття:

Сортування сміття практикують майже 40% опитаних. З тих, хто не сортує сміття, більшість не робить цього через нерозуміння важливості цієї процедури – майже 68% в сумі набрали відповіді «не маю часу на такі дурниці» та «не знаю, для чого це потрібно». 25,8% не знаю, куди викидати сортоване сміття. Також більшість із тих, хто вибрали «свій варіант» писали про відсутність спеціальних контейнерів для пластика, скла, паперу. В приватному секторі це взагалі неможливо.

Цікаво! Найменше сортують сміття черкащани у віці 21 – 35 років (32,7%), а найбільше – молодь та старше покоління (близько 50%).

 

Щодо громадських акцій по збору сміття:

Приємно здивувало, що на запитання «Чи готові Ви брати участь у акціях по збору сміття?» Більше 64% черкащан відповіли ствердно. При чому 20% готові робити це навіть кілька разів на рік. Найбільш активні в цьому плані стали черкасці 21 – 35 років (з них 65% готові брати участь в таких заходах), а найменш готові долучатися до акцій люди старшого віку (45 – 60 років) – 37%. Однак навіть такі результати можна вважати дуже позитивним сигналом того, що черкасці мають активну громадську позицію в цьому питанні.

 

В зустрічі взяли участь представники міської влади та громадських організацій екологічної спрямованості.

Заступника міського голови з питань ЖКХ, Андрія Дзюбу, здивувало те, що чверть городян не влаштовує кількість сміттєвих баків. Він зазначив, що до нього не надходило таких скарг, і тому запрошує усіх жителів багатоповерхівок звертатися до міської влади за номером гарячої лінії 1505. Також Андрій Миколайович повідомив, що з метою оптимізації вивозу сміття з приватного сектору з 1 червня вивіз здійснюватиметься 2 рази на тиждень, замість одного. «Це можна зробити і частіше, якщо люди згодні за це заплатити» - говорить черкаський начальник ЖКХ. А загалом, суттєво поліпшити систему вивозу відходів зможе проект по закупівлі для кожної приватної садиби спеціального пластикового бака на 240 л, в який господарі зможуть складати сміття. Зараз він активно розшукує кошти на цю новацію, оскільки кожен такий бак коштує 300 – 400 грн, а в місті 12000 приватних садиб.

Заступник начальника муніципальної інспекції Ольга Швець погодилася, що найбільш проблемними є прибережна та лісова зони міста. «З одного боку, усі скаржаться, що роздали весь берег в оренду. З іншого, саме ті території, які не мають господаря, і стають просто смітниками» - зазначила Ольга Владиславівна. Також вона повідомила, що кількість штрафних санкцій в Черкасах вища за будь-яке інше місто. Однак, результати дослідження показують, що ця інформація не розголошується широко, і не доходить до більшості городян. «Адже усі ці 50%, що залишають за собою сміття, це все порушники і їх треба штрафувати! А штраф зараз 1360 грн.!»

Голова Черкаської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги Наталія Фоміна підняла питання про недостатній рівень співпраці міської влади та громадськості в плані налагодження ефективних методів збору та утилізації відходів. «У нас є багато фахівців, науковців, які готові допомагати. При чому безкоштовно! У нас є студенти-екологи, яких можна підключати до роботи, якщо необхідна допомога.»

Координатор КМГО «Молода Черкащина» Вікторія Феофілова зазначила, що дане дослідження – лише перший етап проекту «Життя без сміття», що впроваджується в місті цією організацією. Наступними етапами стануть створення соціальної реклами та проведення громадської акції по збору сміття.

 

За матеріалами Вікторії Феофілової, 383-878, 063-623-88-72.

7/08/2010

Діалог триває...




8 липня 2010 року в м. Черкаси у приміщенні прес-центру Черкаси НЬЮС-ТВ відбулося чергове засідання діалогової групи в рамках проекту "Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі". Це вже 8 зустріч учасників діалогу, яка цього разу мала назву "Черкаська громада за чисте довкілля: досягнення, проблеми, перспективи взаємодії влади, ЗМІ та громадськості".
Учасниками зустрічі стали: представники виконкому міської влади, журналісти та представники громадських організацій -всього на зустрічі були присутні 28 осіб.
Питання, які обговорювалися під час діалогу стосувалися: досягнень міської влади у покращенні екологічної ситуації міста та участі у цьому процесі громадськості; інноваційних підходів щодо вирішення засміченості міста; ролі та місця ОСББ (органи самоорганізації багатоповерхових будинків) у благоустрої міста; органи самоорганізації населення, як дієвий інструмент у вирішенні екологічних проблем міста; робота КП "Дирекції парків" та його роль у вихованні екологічної свідомості громадян; діяльність муніципальної інспекції тощо.
Під час зустрічі всі учасники мали змогу виступити та висловити власну думку щодо питаня, які було піднято.

Про результати діалогу читайте у наступній статті...
P.S.: До речі, на цьому засіданні вперше було презентовано блог "ЕкоМісто"))

6/25/2010

У Холодному Яру знову житимуть трипільці

Черкащина завжди славилася своїми багатими природними ресурсами та заповідними територіями. Однією із таким унікальних і значущих на державному рівні є територія Урочища Холодний Яр, що на Чигиринщині. Місце де сконцентровано унікальний ландшафт, флору та фауну. Місце де представлені всі епохи існування людства. Місце, яке просякнуто нескоримим українським духом й унікальністю історії. На сьогоднішній день гостро постало питання збереження Урочища у його первозданному стані, бо з приходом людей на його територію, Холодний Яр все більше наражається на небезпеку свого вимирання: червонокнижні рослини – піддаються знищенню жителями ближніх сіл, багата лісова територія – теж під загрозою – багато хто мріє мати там власний дачний куточок… Першими почали бити на сполох екологічні ГО, як альтернативу вирішенню проблем Холодного Яру – представники екологічних організацій Черкащини та України загалом бачать у визнанні та узаконенні Холодного Яру як національної заповідної зони. Справа не з легких, і окрім величезної роботи на державному рівні існує потреба у вихованні екологічної свідомості місцевих жителів та відвідувачів Урочища.
Як один із способів екологічного виховання є проведення тематичного волонтерського табору, з метою привернення уваги громадськості до унікальності Урочища та необхідності у його збереженні.
Протягом 5 днів (з 23 по 27 липня 2010 р.), живучи у наметовому містечку на території Урочища Холодний Яр, волонтери із різних куточків Черкащини будуть пізнавати та досліджувати історію та екологічні особливості Урочища, вивчати історію та традицію різних історичних епох в які існував Холодний Яр. Передбачається, що інформаційні тренінги, ігри та розповіді будуть проводити самі ж учасники загону за принципом «рівний-рівному». А жити учасники будуть за всіма нормами та законами предків, які жили на території Холодного Яру – трипільці, скіфи, сармати…
Трудова складова загону полягатиме у благоустрої території Холодного Яру та формуванні екологічних стежок.
Окрім цього одним із важливих елементів життя загону є збір волонтерами легенд та історій про Урочище серед сільських жителів. Зібравши та розповсюджуючи легенди про Урочище, вдасться інформувати населення не лише прилеглих сіл але й всієї Черкащини і навіть України про унікальність цього природного ресурсу.